Протипоказання

Протипоказання до татуювання належать різні захворювання, які можуть загостритись у процесі нанесення тату. Щоб не «підставити» тату майстра та уникнути непотрібного ризику, краще проконсультуватися з лікарем до походу до тату-студії. Заборона може бути постійною, якщо у вас:

• Фібриноспів, гемофілія, тромбоцитопенія;
• Хронічні запальні захворювання;
• Онкологія;
• Порушено імунітет;
• Цукровий діабет;
• Проблеми із серцево-судинною системою;
• Гепатит, ВІЛ, СНІД;
• Психічна нестабільність чи епілепсія.

Будь-яка хвороба, пов’язана з поганою згортанням крові, довгим і проблемним загоєнням шкіри, можливістю появи на місці тату ускладнень – привід звернутися до лікаря за порадою «бити чи не бити». Великий малюнок – це шанс просто спливти кров’ю. До того ж, пігмент частково або цілком може вимитися нею зі шкіри. Навіть абсолютно здоровим клієнтам не радять приймати аспірин та схожі препарати перед процедурою, саме через зниження згортання.

Також потрібна рекомендація ендокринолога щодо цукрового діабету: якщо хвороба протікає неважко, і лікар може підтвердити, що діабет компенсований – наносити тату можна. Але варто пам’ятати, що під час сеансу організм досить активно споживає цукор з крові. До того ж, татуювання загоюватиметься набагато довше, а доглядати за нею потрібно ретельніше.

Серцевий напад або епілептичний напад теж не те, навіщо приходять до тату-салону. Ні ви, ні майстер не можуть гарантувати, що болючі відчуття або викид адреналіну не спровокують такі наслідки.

Бажання придбати татуювання при тяжких вірусних захворюваннях, крім можливості зараження оточуючих, призведе до зниження і без того слабкого імунітету. Чи варто навіть суперкруте тату жорсткого загострення?

З онкологією все індивідуально. Багато хто намагається перекрити рубці та шрами цікавими малюнками. Існують навіть такі благодійні проекти для онкохворих. І хоча медицина категорично проти, але вона визнає, що при ремісії – можна.

Абсолютними протипоказаннями для процедури перманентного макіяжу вважаються:

• Інсулінзалежна форма цукрового діабету.
• Патології крові: знижена згортання, лейкемія, гемофілія та інші захворювання.
• Тяжкі соматичні захворювання: гепатити типу В і С; СНІД, ВІЛ та будь-які імунні порушення; серцева, ниркова та печінкова недостатність, астма.
• Наявність новоутворень невідомої етіології, онкологічні захворювання чи проходження курсу хіміотерапії.В окремих випадках татуаж таким клієнтам зробити можна, але тільки з дозволу лікаря.
• Епілепсія.
• Психічні та нервові захворювання.
• Гострі запальні захворювання.
• Наявність келоїдних рубців.

У нормі перманентний макіяж не повинен спричиняти появу ущільнень або рубцювання шкіри. Глибина пошкодження шкіри при процедурі – верхня частина дерми (сосочковий шар), при цьому ймовірність виникнення келоїдного рубця мінімальна, але при найменшому недотриманні технології мікропігментування або при неправильному догляді в період загоєння (спроби передчасно зняти скоринки), ризик келоїдоутворення багаторазово збільшується.

Відносні протипоказання для процедури перманентного макіяжу.
Бувають випадки, коли протипоказання не такі безумовні і відносяться лише до якогось конкретного періоду. Після закінчення цього терміну перманентний макіяж робити можна буде без побоювань.

До відносних протипоказань для процедури перманентного макіяжу відносять:

• Високий артеріальний тиск.
  Якщо клієнт страждає на гіпертонію – рекомендується виміряти артеріальний тиск перед процедурою і при необхідності прийняти препарат, що знижує тиск.
• Вагітність та період годування груддю.
  Не рекомендується робити татуаж у першому триместрі вагітності. У 2 та 3 триместрі, а також у період лактації процедуру проводити можна з дозволу лікаря, і лише у випадках, коли клієнт легко переносить процедуру (тобто не потрібно застосовувати знеболювальні засоби).
• Множинні алергічні реакції.
  У цьому випадку має сенс зробити алергічну пробу та перевірити, як реагуватиме організм на знеболювальні препарати, які планували застосовувати під час процедури, та на пігмент.
• Запальні захворювання шкіри в передбачуваній зоні проведення татуажу (у період їх загострення): вугрова хвороба 3 та 4 ступеня (наявність запально-гнійних вогнищ), рожеві вугри (запальна форма захворювання) у стадії загострення. У цьому випадку слід пройти курс лікування у лікаря-дерматолога.
• Герпес на стадії загострення: необхідно пройти курс лікування противірусними препаратами.
  період менструації.
  У цей період значно підвищується кровоточивість та болючість, тому процедуру краще проводити в середині циклу.
• Алкогольне чи наркотичне сп’яніння.
• Схильність до запальних захворювань кон’юнктиви (слизової оболонки очей) під час проведення татуажу повік.
  Якщо кон’юнктивіти носять алергічний характер (як правило, алергія буває на косметику) має сенс зробити шкірну пробу – нанести на шкіру за вухом невелику кількість знеболювальної мазі та пігменту. Якщо кон’юнктивіти бувають інфекційного характеру, потрібно проконсультуватися з офтальмологом і підібрати спеціальні краплі для очей. Природно, у період проведення процедури слизова оболонка ока має бути здоровою.